У п’ятницю, 17 квітня, на території компактного проживання ромської громади 

Дзержинська відбулася робоча зустріч ромських громадських лідерів з представниками 

громадськості, установ та організацій міста.

В заході взяли участь: ромська громада – близько 100 ромів, Лясевич Л.Т. - головний 

лікар комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги», Макаров І.Ю. 

- майор міліції, дільничний інспектор Дзержинського МВ УМВС, Деміденко І.В. – віце - 

президент громадської організації «Центр відновлення особистості та відтворення 

суспільства «Гармонія», Ратнікова О.О. – член міського благодійного товариства «Вихід», 

Деміденко В.В. – член міської громадської організації «Центр «Щаслива родина». 

Ініціатором діалогу за робочою зустріччю стали самі ромські активісти за підтримки 

керівника громадської організації «Екологія та Соціальний захист»» Ольги Руденко в 

рамках ініціативи «Дії влади та безпека життєдіяльності  ромської  громади  в умовах 

Присутні обговорили таку важливу проблему (яка зараз турбує не лише рома, а й усіх 

громадян міста) як оповіщення населення про небезпеку, його інформуванні про порядок 

дій у сформованих надзвичайних умовах; евакуацію і розосередження; медичний захист; 

навчання ромського населення в області цивільній безпеці і захисту від надзвичайних 

Тема зустрічі була дуже болюча, вона стосувалась і культури поведінки в 

бомбосховищах місцевого населення по відношенню до ромських дітей та родин під час 

проведення воєнних дій. Бо навіть там роми знову стикаються з прямою дискримінацією.

        Лідія Хмєльова, бабуся 9 ромських дітей, розповіла свою історію захисту дітей: «Моя 

сім’я з 14 осіб,  під час визволення міста від терористів 21.07.14 року, бігла близько 800 м 

до шахтного бомбосховища і місцеві мешканці двох з нас зразу ж вигнали, а інших  просто 

не впустили до нього із-за того,що з нами було  багато дітей. І ми всі, 14 чоловік з дітьми, 

залишилися за дверима, під розривами снарядів, біля бомбосховища. 

         Назад бігти ми вже боялися, а прятатися було ніде. Хтось нам вказав на якесь страшне 

приміщення і ми забігли туди - було грязно, темно,сиро та прохолодно, діти плакали та 

верещали від страху, всі стояли - бо не було  на що сісти. На руках у моєї дочки Оксани 

була малолітня Маша, а у невістки Люди - Настя до 3 рочків. У  приміщенні не було ні 

води, ні інших запасів, ні лавок.  Так ми  простояли з дітьми, переховуючись від 

обстрілів,близько 6 годин. Після цього ми пішли до своїх хат, не зважаючи на обстріли 

У цієї сім’ї та ще 6 ромських сімей є плачевний досвід  і само евакуації до 

Дніпропетровська. Каже Люда П.: «Наші діти не мають спокою від пострілів і ми вирішили 

стати переселенцями. Поїхали самотужки до  родичів у село, але родичі не змогли 21 

чоловіка розмістити у себе в маленькій хаті. По селу шукали якусь покинуту хату, два дні з 

дітьми микалися, а хати не знайшли. Так і приїхали додому.               Замість тиші ми 

вибрали постійні розриви снарядів, які б’ють, незважаючи  на перемир’я. І наш цей вибір 

вимушений - бо не має таких закладів для циган, які б були готові нас приймати та ще й  

          Роми знову мають особливий статус - «вимушені залишенці».

         Анжела В. жалілася: «Швидка допомога не хоче приїжджати до табору на виклик. 

Зараз все частіше відмовляються забирати хворих - треба самому бігти до лікарні у любому 

Ромки дуже хвилюються за маленьких дітей, бо вони стали погано спати, реагують 

плачем та істерикою  на розриви снарядів та постріли. На таборі дуже сильне відлуння 

вибухів з усіх боків - з Новгородська, з Артемівська, з Горлівки – таке враження, що 

снаряди падають у твоєму дворі. В 100 м від табору часто розміщували та стріляли з 

гранатометів. Про школу ніхто із дітей вже не згадує, бо батьки нікого не пускають до 

У ході дискусії відверто поговорили про участь міліції у вирішенні питань безпеки 

родин, Макаров І.Ю. - майор міліції, дільничний інспектор Дзержинського МВ УМВС,  

запевнив всіх присутніх у тому, що міліція готова до діалогу з ромською громадою. В 

межах своєї компетенції, за домовленістю, міліція готова провести для ромських родин 

Ромська громада сподівається на діалог з владою та на те, що влада її все ж таки 

почує і надасть можливість, отримати знання та практичні навички безпечної поведінки 

родини під час бойових дій, а це приміщення, транспорт, Програма навчання  та викладачі. 

Не підриває цю надію і той факт, що ряд місцевих чиновників, на жаль, проігнорували 

Дана ініціатива здійснюється в рамках проекту «Громадські дії на підтримку Криму 

та сходу України», що реалізує Громадська спілка «Освітній дім прав людини в Чернігові» 

при сприянні Національного фонду на підтримку демократії (NED). Проект є частиною 

плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини». Погляди 

розробників та виконавців ініціативи  не обов’язково збігаються з офіційною позицією 

Громадської спілки «Освітній дім прав людини».