21:19 «Вимушені залишенці», або ж Чи є куди дітись ромам, коли поруч влучають снаряди? |
У п’ятницю, 17 квітня, на території компактного проживання ромської громади Дзержинська відбулася робоча зустріч ромських громадських лідерів з представниками громадськості, установ та організацій міста.
В заході взяли участь: ромська громада – близько 100 ромів, Лясевич Л.Т. - головний лікар комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги», Макаров І.Ю. - майор міліції, дільничний інспектор Дзержинського МВ УМВС, Деміденко І.В. – віце - президент громадської організації «Центр відновлення особистості та відтворення суспільства «Гармонія», Ратнікова О.О. – член міського благодійного товариства «Вихід», Деміденко В.В. – член міської громадської організації «Центр «Щаслива родина». Ініціатором діалогу за робочою зустріччю стали самі ромські активісти за підтримки керівника громадської організації «Екологія та Соціальний захист»» Ольги Руденко в рамках ініціативи «Дії влади та безпека життєдіяльності ромської громади в умовах Присутні обговорили таку важливу проблему (яка зараз турбує не лише рома, а й усіх громадян міста) як оповіщення населення про небезпеку, його інформуванні про порядок дій у сформованих надзвичайних умовах; евакуацію і розосередження; медичний захист; навчання ромського населення в області цивільній безпеці і захисту від надзвичайних Тема зустрічі була дуже болюча, вона стосувалась і культури поведінки в бомбосховищах місцевого населення по відношенню до ромських дітей та родин під час проведення воєнних дій. Бо навіть там роми знову стикаються з прямою дискримінацією. Лідія Хмєльова, бабуся 9 ромських дітей, розповіла свою історію захисту дітей: «Моя сім’я з 14 осіб, під час визволення міста від терористів 21.07.14 року, бігла близько 800 м до шахтного бомбосховища і місцеві мешканці двох з нас зразу ж вигнали, а інших просто не впустили до нього із-за того,що з нами було багато дітей. І ми всі, 14 чоловік з дітьми, залишилися за дверима, під розривами снарядів, біля бомбосховища. Назад бігти ми вже боялися, а прятатися було ніде. Хтось нам вказав на якесь страшне приміщення і ми забігли туди - було грязно, темно,сиро та прохолодно, діти плакали та верещали від страху, всі стояли - бо не було на що сісти. На руках у моєї дочки Оксани була малолітня Маша, а у невістки Люди - Настя до 3 рочків. У приміщенні не було ні води, ні інших запасів, ні лавок. Так ми простояли з дітьми, переховуючись від обстрілів,близько 6 годин. Після цього ми пішли до своїх хат, не зважаючи на обстріли У цієї сім’ї та ще 6 ромських сімей є плачевний досвід і само евакуації до Дніпропетровська. Каже Люда П.: «Наші діти не мають спокою від пострілів і ми вирішили стати переселенцями. Поїхали самотужки до родичів у село, але родичі не змогли 21 чоловіка розмістити у себе в маленькій хаті. По селу шукали якусь покинуту хату, два дні з дітьми микалися, а хати не знайшли. Так і приїхали додому. Замість тиші ми вибрали постійні розриви снарядів, які б’ють, незважаючи на перемир’я. І наш цей вибір вимушений - бо не має таких закладів для циган, які б були готові нас приймати та ще й Роми знову мають особливий статус - «вимушені залишенці». Анжела В. жалілася: «Швидка допомога не хоче приїжджати до табору на виклик. Зараз все частіше відмовляються забирати хворих - треба самому бігти до лікарні у любому Ромки дуже хвилюються за маленьких дітей, бо вони стали погано спати, реагують плачем та істерикою на розриви снарядів та постріли. На таборі дуже сильне відлуння вибухів з усіх боків - з Новгородська, з Артемівська, з Горлівки – таке враження, що снаряди падають у твоєму дворі. В 100 м від табору часто розміщували та стріляли з гранатометів. Про школу ніхто із дітей вже не згадує, бо батьки нікого не пускають до У ході дискусії відверто поговорили про участь міліції у вирішенні питань безпеки родин, Макаров І.Ю. - майор міліції, дільничний інспектор Дзержинського МВ УМВС, запевнив всіх присутніх у тому, що міліція готова до діалогу з ромською громадою. В межах своєї компетенції, за домовленістю, міліція готова провести для ромських родин Ромська громада сподівається на діалог з владою та на те, що влада її все ж таки почує і надасть можливість, отримати знання та практичні навички безпечної поведінки родини під час бойових дій, а це приміщення, транспорт, Програма навчання та викладачі. Не підриває цю надію і той факт, що ряд місцевих чиновників, на жаль, проігнорували Дана ініціатива здійснюється в рамках проекту «Громадські дії на підтримку Криму та сходу України», що реалізує Громадська спілка «Освітній дім прав людини в Чернігові» при сприянні Національного фонду на підтримку демократії (NED). Проект є частиною плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини». Погляди розробників та виконавців ініціативи не обов’язково збігаються з офіційною позицією Громадської спілки «Освітній дім прав людини». |
|
Всього коментарів: 0 | |